Враження п’яте. Найбільш несподіване.
Після Св. Софії пішов в сторону Гранд Базару. Побачив труни останніх султанів і поважних візирів, магазини солодощів. Але…
⠀
Зайшов в Медресе Сінан-Паша, відкритого ще в 1594 році. І… залишився на 5 годин до вечора.
Познайомився з керівником, викладачем каліграфії, Ібрагімом, Муххамедом Тимошевим (казанським татарином, який вже тривалий час живе в Туреччині, багато разів і буде ще в Україні, знає наших вчених, зокрема, Ігоря Козловського).
Мені давно хотілося поговорити з мислячим і знаючим мусульманином саме на теологічні теми. І така нагода випала. За чашками чаю говорили про засади ісламу, взаємодію з християнством, особистим досвідом переживання. Трохи було і про теперішні події. Куди ж без них.
⠀
Відкриттям стало мусульманське капланство в наших збройних силах, арабів-мусульман, які з гордістю називають себе українцями.
Україна— це простір свободи, вільності і площадка для діалогу світових монотеїстичних релігій. Нам треба ще це формувати і скидати меншовартісність.
⠀
І скажу, по секрету, що код «I’m from Ukraine» відкриває двері і серця. Турецька гостинність підкупляє. Вона буває різною. Але головне бути відкритим до нового.
Тоді в мусульманському медресе можна почути роздуми про пророка Іона, якого заковтнула риба і його молитву до Бога (Старий Завіт і Коран), побути на молитві-намаз, відчути інший пласт культури.
⠀
Дякую Богу за такі відкриття. Надіюся на нові зустрічі, у т.ч. в Києві
